Парафія святого Івана Богослова

ВЕРЕСЕНЬ
23
четвер



Єв. – Мр. 19 зач.; 5, 1-20.

1. Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
2. І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
3. Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;
4. - раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
5. Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
6. Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
7. і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"
8. Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"
9. Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон - мені ім'я, багато бо нас!"
10. І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
11. А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.
12. Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."
13. І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо - близько дві тисячі! - з кручі у море та й потопилось у морі.
14. А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, - то й повиходили побачити, що сталось.
15. Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, - той, що мав у собі легіон, - і полякались.
16. І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
17. Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.
18. І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
19. Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."
20. Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, - отож чудувалися всі.

Маючи сміливість до Спаса, Святії, моліте Його безнастанно за нас, грішних, відпущення прогрішень просячи і душам нашим – великої милости.