Сьогодні

субота
27
КВІТЕНЬ
2024



Лазарева субота
свщмч. Симеона, родича Господнього
прп. Стефана, єп. Володимир-Волинського

Лазарева субота

Майже кожний тиждень Великого посту має свої богослужбові особливості. Треба передовсім сказати про суботи й неділі, кожна з яких присвячена якійсь події з життя Церкви, Ісуса Христа, його Пресвятої Матері або святих. І якраз шостий тиждень святої 40-ці відзначається тим, що духовно готує нас до двох великих і світлих подій з життя Ісуса Христа: воскресення Лазаря, якому присвячена субота перед Квітною неділею, і тріюмфальний в'їзд Христа Господа до Єрусалима, який Церква празнує у Квітну неділю. Тож погляньмо дещо ближче як на саму седмицю Квітної неділі, так і на святкування Лазаревої суботи та її духовне значення.

» Більше...

СЕДМИЦЯ КВІТНОЇ НЕДІЛІ

У наших церковних книгах цей тиждень має назву седмиці ваїй (себто пальмових гілок), квітної або квітоносної. Головна тема богослужень цього тижня — це завершення Великого посту, приготування вірних до великого чуда воскресення праведного Лазаря і до тріюмфу Квітної неділі.
У п'ятницю цього тижня властиво закінчується Великий піст. Субота Лазаря вже поза постом святої 40-ці. На цьому наголошують богослуження тижня. У п'ятницю на стихирах вечірні співаємо: "Довершивши корисну для душі 40-цю, дозволь нам, Чоловіколюбче, видіти і святу седмицю Твоїх страстей, щоб прославити в ній велич Твою і невисказане задля нас провидіння Твоє та однодушне заспівати: "Господи, слава Тобі".
У перших віках християнської віри монахи мали такий звичай, що на час Великого посту багато з них ішло поза монастир на самоту чи в пустиню, щоб там у молитві й пості проводити час святої 40-ці. А в п'ятницю перед суботою Лазаря вони знову поверталися до своїх монастирів. Тому в четвер на каноні утрені Церква звертається до них: "Ви, що в пустинях і печерах, зійдіться і прийдіть, щоб стрінути піснями грядучого на осляті Господа слави" (Четверта пісня). На великій вечірні перед Квітною неділею всі монахи, зібравшись разом, уже радісно співали: "Сьогодні благодать Святого Духа нас зібрала, і всі, взявши хрест Твій, кличемо: "Благословен, що йде в ім'я Господнє, осанна во вишніх".
Головна особа церковних богослужб цієї седмиці — праведний Лазар. Богослужба понеділка називає цей тиждень присінком до суботи Лазаря: "Відчинився присінок Лазаревого воскресення, — сказано у восьмій пісні канону утрені, — бо йде Христос, щоб зі сну воскресити померлого й побороти життям смерть". На восьмій пісні канона утрені вівторка співаємо: "Радуйся, Витаніє, вітчизно Лазаря, бо Христос, прийшовши до тебе, велике звершить воскресивши Лазаря".
У відправах цього тижня Церква часто закликає вірних, щоб добрими ділами гідно готувалися до зустрічі Христа: "Несучи гілки добрих діл і пальмами чистоти, всі приготуймося на зустріч Христа, що надходить до Єрусалима, як Бога нашого" (Дев'ята пісня канону утрені понеділка). "Злучивши любов з милосердям, спішімось, вірні, щоб послати їх Христові на вмоління, щоб і нас воскресив із гробу прихованих похотей наших" (Четверта пісня канону утрені четверга). Восресіння Лазаря

СВЯТКУВАННЯ ЛАЗАРЕВОЇ СУБОТИ

Святкування події воскресення Лазаря в суботу перед Квітною неділею сягає перших віків християнства. У IV столітті на Сході Лазарева субота вже була загальним урочистим празником. Паломниця IV віку Сильвія Етерія подає детальний опис тогочасного святкування суботи Лазаря в Єрусалимі. У щоденнику її паломництва читаємо, що того дня після ранішньої Літургії була окрема процесія до дому Лазаря у Витанії, віддаленої на дві милі від Єрусалима. У процесії брав участь єпископ Витанії, священики, монахи і багато вірних. Процесійний похід по дорозі, недалеко Витанії, відвідував церкву, що була на тому місці, де Марія, сестра Лазаря, зустріла Господа і звістила йому про смерть свого брата. У цій церкві читають уривок зі святого Євангелія, в якому сказано про зустріч Марії та Христа Господа. Потім усі, співаючи гимни і псалми, ішли до гробу Лазаря. Тут уже було так багато людей, що вони вкривали всі довколишні поля. При гробі Лазаря правили богослужбу, на якій читали Євангеліє про воскресення Лазаря.
Церковні піснеписці VII і VIII століття: святий Андрій Критський, святий Косма Маюмський і святий Йоан Дамаскин — склали стихири й канони для служби Лазаревої суботи. Ця служба має характер Господського празника, про що свідчить на її утрені "Ангельський Собор", "Христово Воскресеніє" і "Свят Господь Бог наш", взяті з неділі. Цього дня, замість "Святий Боже", береться на Літургії "Єлици во Христа", бо колись у Лазареву суботу відбувалося хрещення катехуменів (оглашенних).
За церковним переданням праведний Лазар після свого воскресення покинув Витанію, бо жидівська старшина хотіла і його вбити. Він пішов на острів Кипр, де був єпископом і там помер, проживши ще ЗО літ від свого воскресення. Пролог, себто книга життєписів святих Східної Церкви, подає перенесення мощей праведного Лазаря на 17 жовтня. Тут сказано, що грецький цісар Лев Філософ (886-912) збудував у Царгороді церкву на честь Лазаря. Він віднайшов його мощі на Кипрі, що мали бути в мармуровій труні з написом: "Лазар чотириденний, друг Христовий". Ті мощі цісар Лев наказав покласти до срібної домовини і перевезти до церкви Лазаря у своїй столиці.
Латинська Церква вшановувала пам'ять Лазаря у п'ятницю 4 тижня Великого посту і другий раз 17 грудня.

ЗНАЧЕННЯ ЧУДА ВОСКРЕСЕННЯ ЛАЗАРЯ

Ісус Христос здійснив багато чудес за час Свого життя та жодне з них не було таке велике, як воскресення Лазаря. Це чудо було для багатьох дуже переконливим доказом Христового божества. Один з Отців Церкви каже: "Спаситель вирвав дочку Яїра з рук смерти, юнака з Наїну із зубів смерти, а Лазаря зі самого нутра смерти". Ця подія становить кульмінацію Христового об'явлення за допомогою чудес. Тут Христос виступає як Пан життя і смерти, як Переможець смерти, як всемогутній Бог. Відомий церковний письменник і аскет о. М. Мешлер, розважаючи про велич цього чуда і його дію на жидів, каже: "Це вже не був Ісус із Назарета, ані могутній учитель, ані один з давніх пророків, ані якийсь дух з другого світу, — це був Сам Живий Бог. Одне його слово звенить через безодню вічности і знову приводить душу з кінця потойбічного світу. Промінь блискавки проходить крізь темноту гробу і засвічує в мертвих костях іскру життя" (Життя ГНІХ у Розважаннях, т. II, с. 103-4). Це чудо є водночас символом славного Христового воскресення і прообразом воскресення всіх людей.
Велич і слава цього чуда були безпосередньою причиною Христового тріюмфального в'їзду до Єрусалима у Квітну неділю. Захоплений нарід вітав Христа не тільки як свого пророка, але і як свого Месію, свого Царя і Господа.
Укінці воскресення Лазаря прискорило муки і смерть нашого Спасителя. Багато людей увірували в Христа та йшли за Ним, а це занепокоїло ізраїльську старшину, яка скликала раду. "Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду, — читаємо у святому Євангелії від Йоана, — і заговорили: "Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить! Якщо залишимо його так, то всі увірують у Нього... Від того дня, отже, ухвалили вони Його вбити" (11, 47-48 і 53). "Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити" (12, 10).
Хай це величне й дивне чудо воскресення Лазаря скріпить і нашу віру в Христове божество та наше власне воскресення. Той самий Христос, що воскресив чотириденного Лазаря, у свій час і нас воскресить до щасливого й вічного життя. Він сам нас запевняє: "Я — воскресення і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме!" (Йо. 11, 25).

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

« Згорнути

Святий апостол і священномученик Симеон

Святий апостол і священномученик Симеон, родич Господній, був сином Клеопи, молодшого брата святого Йосифа Обручника. У зрілому віці він побачив чудеса Господа Ісуса Христа, увірував у Нього і став одним із 70-ти апостолів. Святий Симеон проповідував Христове Євангеліє, навчав істинам святої віри і викривав ідолослужіння. Після загибелі святого апостола Якова (+ 63; пам'ять 23 жовтня), першого єпископа Єрусалимського, на його місце християни вибрали святого апостола Симеона. За правління імператора Траяна (98 - 117) римському правителю Аттіку донесли, що святий Симеон походить з роду царя Давида (римляни знищували всіх нащадків царя Давида) і визнає християнську віру. Язичники схопили святого Симеона, який у той час був вже столітнім старцем і після довгих мук розіп'яли на хресті.

Святий Стефан

Святий Стефан був ігуменом Києво-печерського монастиря, а згодом був висвячений на єпископа для міста Володимир-Волинський. Уснув святитель в 1094 році.

Слово Боже на сьогодні



Йо. 39 зач.; 11, 1-45

1. Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.
2. Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.
3. Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»
4. Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.»
5. Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.
6. Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.
7. Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»
8. Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»
9. Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього.
10. Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»
11. Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»
12. А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»
13. Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.
14. Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,
15. і радію я за вас, що мене там не було, - щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»
16. Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»
17. Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.
18. Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п'ятнадцять,
19. і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.
20. Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.
21. Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, - мій брат не вмер би!
22. А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»
23. І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»
24. «Знаю, - каже до нього Марта, - що воскресне у воскресіння, дня останнього.»
25. А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!
26. Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?»
27. «Так, Господи, - каже йому, - вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»
28. Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»
29. Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.
30. Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.
31. Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.
32. Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»
33. Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,
34. запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»
35. Заплакав Ісус.
36. І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»
37. А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»
38. І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.
39. «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»
40. «А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»
41. Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!
42. Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»
43. А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»
44. І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить.»
45. І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.

Календар УГКЦ

Молитва на сьогодні

Молитва на суботу шостої седмиці Великого Посту

Господи, голос Твій зруйнував адове царство, і слово влади Твоєї воздвигнуло з гробу чотириденного, і став Лазар зновубуття передвіщенням спасительним.
Усе можливо Тобі, Владико, всіх Цареві, даруй рабам Твоїм очищення і велику милість.

(стихира вечірні, глас 8).

Святі Таїнства
Молитви
Літургіка

Погода

Радіо

Збір коштів на будівництво Літургійної каплички Блаженних Новомучеників УГКЦ

Координує збір коштів на будівництво каплички о. Ігор Головчак.
Телефони для довідок: 096-801-50-83, 093-386-61-55.

Пожертвувати кошти на будівництво каплички можна за реквізитами:

Найменування отримувача: РГ УГКЦ с.СУХОВОЛЯ
ЄДРПОУ отримувача: 36452286
Р/Р отримувача: UA913253210000026006053714245
Назва банку: ЗАХIДНЕ ГРУ АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Призначення платежу: пожертва на будівництво каплички

Пожертвувати кошти на будівництво каплички можна і на картковий рахунок:

Номер картки: 4149-6090-1359-4017
Отримувач платежу: ЗАЛІЗНЯК ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА
Р/Р отримувача: UA773052990262096400927145107
РНОКПП отримувача: 2333804948
Установа банку: ПриватБанк
Призначення платежу: поповнення рахунку ЗАЛІЗНЯК ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА

Розпорядок богослужінь на тиждень (22.04 – 28.04)

ПнВтСрЧтПтСбНд
8:00
9:00
10:00
11:00
12:00
18:00
19:00