Сучасна парафія, якою вона повинна бути? Люди, які приходять у храм не знаючи один одного і виходять з нього ніким не помічені, чи велика родина, що складається із багатьох живих спільнот? У традиційних, великих парафіях сучасна людина губиться, статус прихожанина її більше не задовольняє. Справді віруючий християнин, або навідь людина, котра шукає Бога прагне чогось більшого ніж данина традиції, чи зовнішні форми богопочитання. В той же час Церква може поділитися, запропонувати Божому люду духовну поживу із скарбів Святого Письма, святоотцівської спадщини, глибини літургійних текстів. У світі, серед сотень тисяч осіб, людина почувається самотньою, не захищеною, зайвою. Діти і молодь, люди різного віку і становища приходять до церкви шукаючи різного роду допомоги, підтримки, хочуть щоб їх почули, зрозуміли. Кожна людина є унікальною особистістю, із власним характером, поглядами, тільки їй притаманни талантами. З давна у Цекві існували різні братства, сестритства, товариства, апостольства де усі бажаючі мали можливість для вдосконалювати свою молитву, розвивати духовне життя. В маленькій спільноті (рух, братство, гурток…) християнин має можливість поглибити духовне життя, реалізувати своє бажання служити Церкві відповідно до власного покликання, а людина невіруюча в невеликім колі людей зможе пізнати Христа і відкрити для нього своє серце. Зустрічі малих спільнот – це добра нагода для освячення віруючих і навернення тих, хто Бога ще не пізнав. Виникнення кожної молитовної групи проходить у лоні Церкви, з благословення єпископа, зріст відбувається у Церкві і живе група для Церкви, у послусі і любові в тісній і обовізковій співпраці з духовним проводом. 
В громаді, яка складається із різних спільнот кожен парафіянин почувається потрібним і зайнятим, духовно росте та євангелізує середовище свого перебування, приводить інші душі до пізнання Божого Царства. Серце парафії, що об’єднує усі спільноти є Свята Літургія, саме зібрана біля Божого престолу громада переживає свою церковну єдність у різноманітності дарів і служінь.В малій спільноті віруючі знають одни одного, підтримують,зростають в любові. Звичайно, це потребує уваги, праці, чування з боку священиків, але праця буде винагороджена багатьма спасенними душами, живими християними і щедрим Божим благословенням.