Історія зародження спільноти
«Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» – це рух постійної і безперервної молитви, що зародився в Канаді, у серпні 1970р., коли один майбутній священик П’єр Жендрон, пізнав глибоку радість, молячись дев’ятиденну молитовну обітницю до Найсвятішого Серця, знайдену у невеличкій старовинній книжці.
Згодом він вступає до семінарії з бажанням оповісти і розділити радість, яку він відчув, зі своїми друзями-семінаристами. Тільки перед виставленими найсвятішими тайнами він сповнений натхнення створити рух молитви до Найсвятішого Серця. За порадою священика він почав молитися і розмірковувати над цим натхненням, просячи бути осяяним. Він був вислуханий, оскільки напередодні 15 серпня знаходить зовсім несподівано 75 книжечок, подібних до першої. Згодом розробляє продовження текстів у задумі нового руху молитви, беручи за основу дев’ятницю до Найсвятішого Серця. Майбутній отець Жендрон дає йому ім’я: «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса». Ця «Сім’я» об’єднана таким чином, що кожен є свідомий того, щоб бути вірним молитві, оскільки вона нас об’єднує в Ісусовому Серці, джерелі Любові, Милосердя і Жалю.
» Більше...
Власне, 7 серпня 1971р. офіційно розпочала свою роботу «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» у підготовці до свята Успіння Пречистої Діви Марії 15 серпня у Канаді. У цей день Успіння «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» отцем Жендроном була віддана Марії посвятою, яка їй дозволяла нею розпоряджатися за бажаннями свого серця.
Ставши священиком 15 липня 1975р., отець Жендрон призначений вікарієм у церковному приході Сент-Жак у Монреалі, священик якого, абат Жерар Трембле, стає згодом помічником єпископа Монреаля. Він підтримує отця Жендрона у цій місії.
Рух швидко розповсюджується у Канаді, Північній Америці і Західній Європі, пізніше – в Африці, Азії і в Східній Європі.
В 1978 році Папа Павло VI висловлює бажання, щоб «цей рух сімейної молитви, об’єднаний посвятою до Найсвятішого Серця, набув широкого поширення для духовного добра божого народу». Цього ж самого року рух підтримує французький Кардинал, Його Світлість Ренар з Ліону. Пізніше їх Преосвященство Альбер Декуртре, архиєпископ у тому ж місті, потім – інші численні визначні релігійні особистості, серед яких їх преосвященство Гофіне, Генеральний Вікарій архиєпископа Малін-Брюсселя, їх Преосвященство Робу, Архиепископ Румунії, їх Преосвященство єпископ Пурвінський з Житомира, греко-католицький єпископ їх Преосвященство Василик з Коломиї і багато інших архиєпископів та єпископів з цілого світу.
29 серпня 1984р. Папа Іоанн-Павло II дав своє апостольське благословення «Сім’ї» з нагоди публічного прийому делегації, супроводжуваної отцем Жендроном. Це було письмово підтверджено листом з секретаріату Ватикана 3 липня 1993р.
У 1981р. народжується в центрі Канади журнал «Сім’ї Найсвятішого Серця Ісуса» – «Голос Ісусового Серця та Його Вікарія». Нове видання книжечки, направлене на ідею просити Найсвятіше Серце через Марію, з’являється в 1983р.
З часу свого заснування велика кількість людей підтвердила безперервну молитву, яка йде до Найсвятішого нашого Господа. Нині вона розповсюджена на 5-ти континентах світу. В Україні налічується сотні сімей молитовної спільноти СНСІ, а це тисячі членів.
«Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» – це молитовний рух, що здійснює молитву через дев’ятницю до Найсвятішого Серця Ісуса, повторювану членами «Сімей» таким чином, що молитва поклоніння Найсвятішому Серцю триває по всій землі безперервно. Кожна «Сім’я» складається з 14 осіб. Вони можуть не знати одне одного, проте їх знає керуючий «Сім’єю» – апостол, відповідальний за те, щоб організувати безперервну молитву і нагадати кожному учаснику спільноти про його дев’ятиденний період молитов до Серця Христового.
Для того, щоб брати участь у русі, не треба нічого, крім згоди на те, щоб три рази на рік молитися дев’ятницю до Найсвятішого Серця Ісуса в наміренні прославлення Його ласк та випрошування їх для усього світу.
« Згорнути
Історія спільноти у нашому селі
Молитовна спільнота «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» у с.Суховоля бере початок у 1997р. Засновницею і апостолом першої сім’ї стала пані Ярослава Черник (померла у 2008р.). Вона часто їздила до церкви св. ап. Андрія Первозванного, де вперше почула про молитовне об’єднання та зацікавилась ним. Їй детально розказали про його особливості, зустріла п. Андрія Борсукевич зі Стрия, який передав перші 14 книжечок, коли приїжджав до Львова на зібрання. Процес створення нової сім’ї тривав декілька місяців. Перші три книжечки пані Ярослава дала трьом сусідкам. Вони моляться донині. Потім розказувала людям, що це і як треба до цього відноситися, і люди почали вступати. Охочих ставало більше і вона вирішила створити другу сім’ю. Коли сімей стало багато, цим почала займатися пані Оля Железняк. Зараз у с.Суховоля налічується 20 «Сімей».
На честь десятої річниці заснування першої у с.Суховоля сім’ї, було проведено з’їзд членів сімей зі всієї області 21 грудня 2007 р., на свято св. Анни. Тоді було обговорено організаційні питання та здійснено посвяту нових членів. Пані Оксана Клапінська згадує, що її мама тоді вже була хвора, але ще брала участь в організації цього з’їзду.
9 липня 2016 року в с.Суховоля, з нагоди року Божого Милосердя відбувся з’їзд апостолів спільноти «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» Стрийської єпархії. У з’їзді взяли участь близько 60 координаторів спільноти. Впродовж останніх 2-х років регіональним координатором спільноти «Сім’ї Найсвятішого Серця Ісуса» у Стрийській Єпархії УГКЦ є суховільчанка пані Леся Горінецька. Духівник спільноти о.Ігор Головчак.