Архибратство Неустанної помочі Пресвятої Богородиці

1453 року турки здобули Царгород і разом з іншими пам’ятками християнської старовини спалили й ікону Одиґітрії.

Пропала ікона, але збереглися її копії. Однією з таких копій є й наша ікона. Із опису справжньої Одиґітрії, який зберігся, можемо стверджувати, що обидві ікони були схожими. Про початок існування нашої ікони не знаємо нічого. Зустрічаємось із нею вперше в одній з церков на острові Кріт. Як сама Одиґітрія, так і копія були у великій шані й славились чудами. У 1496 році, коли Царгород уже був зайнятий турками, а острів Кріт залишався в руках християн, якийсь купець, остров’янин, проник одного разу до церкви, викрав ікону та заховав на своєму кораблі між крамом, аби продати десь за морем. Так Боже Провидіння використало цього грабіжника, щоб врятувати ікону від бусурманів, що опісля зайняли острів.

Купець поплив до Італії. В дорозі почалася така буря, що тільки чудом, завдяки Пречистій Діві Марії, він врятувався. Через рік прибув до Рима, столиці християнства, і почав спродувати свій крам. Та раптом важко занедужав, так що мусів перебратися до оселі свого приятеля, де й помер. Перед смертю збагнув свій гріх, покаявся сердечно та просив приятеля, щоби віддав ікону до якоїсь церкви для загального вшанування.

Приятель пообіцяв це зробити, однак, піддавшись намові своєї дружини, не додержав обітниці. Не допомогло і те, що Пречиста раз у раз з’являлася уві сні, нагадуючи, щоб повернув їй ікону. Врешті попередила, що за кару він невдовзі помре. Так і сталося. Але це не зломило опору жінки. Аж одного разу явилась Божа Мати малій донечці тієї вдови та промовила: “Скажи мамі, що Мати Божа Неустанної Помочі наказує віддати ікону до церкви. Якщо не послухаєте, всі помрете.” Тоді щойно злякалася вдова та виконала волю Божої Матері. 27 березня 1499 року урочисто, у присутності багатьох людей перенесено ікону до церкви св. Матея, що стояла на Есквілинській горі та належала монахам чину св. Августина. З того часу протягом 300 літ ікона залишалася у церкві св. Матея, що була відтоді улюбленою святинею римського народу. Діялись там численні чуда.

У 1793 році в Римі почалися заворушення. Церкву св. Матея зруйновано, а монахи розійшлися по світі. У цій хуртовині ікона зникла, і щойно через 70 літ віднайдено її під вівтарем однієї з каплиць. Святіший Отець Папа Пій ІХ віддав ікону під опіку Отцям Редемптористам, що мають церкву неподалік від місця, де розміщувалась колись церква св. Матея. Відтоді щораз більше поширюється вшанування цієї ікони у світі, а Божа Мати винагороджує численними чудами. І що ще цікаво: не тільки сама римська ікона має таку чудесну силу, але також її копії – скрізь, де знаходяться.

Ось так коротко про історію ікони. А тепер ще декілька слів про її ім’я. Ми розповідали, що Пречиста Діва Марія, з’явившись малій дівчинці, назвала себе Матір’ю Неустанної Помочі, з чого видно, що це ім’я для Неї дороге. Що ж воно висловлює?

Свята віра вчить, що людина, котра живе в Божій ласці, не може довго вистояти, ані побороти спокус, якщо Бог не буде їй в цьому допомагати. Коли ж таки вчинить гріх, годі самій повстати з нього; їй потрібна для цього нова ласка, ласка покаяння. Щоб витривати в доброму аж до смерті та дістати вінець нагороди, треба нової ласки, ласки витривання, якої ми нічим не можемо собі здобути, а тільки молитвою від Божої Доброти. Крім цього, ми знаємо, що всі ласки, які здобув нам Ісус Христос, і якими Господь Бог хоче порятувати світ, Він віддав у руки Пречистої Діви Марії, щоб Вона роздавала їх згідно з Його святою волею. Через Пречисту Діву Марію Син Божий зійшов із небес на землю, щоб довершити. діло нашого спасіння. Також через Марію уділяє нам всі свої спасенні ласки. Помираючий заради спасіння людського роду Ісус Христос віддав свого улюбленого учня в опіку Пречистій Діві, кажучи: “Жінко, ось син Твій” (Йо 19, 26). І Страждальна Мати Божа стала Матір’ю всіх дітей Господніх, яких Вона відтоді оберігає Своїм покровом, за яких безнастанно молиться і яких провадить до Сина Свого і Господа.

Із цих слів стане кожному зрозуміло: щоб врятуватися, треба конче неустанної помочі Божої Матері. Вона сама, Непорочно Зачата, як колись освятила св. Йоана Христителя, уділяючи йому ласки, рівнозначної з хрищенням, так і нас зродила до життя ласки, й це надприродне життя підтримує та розвиває Своєю Неустанною Поміччю. Так, саме Вона є нашою правдивою Матір’ю Неустанної Помочі!

« Згорнути

Схвалене місцевим Ординаріятом братство згодом одержало підтримку Митрополита Андрея Шептицького та Преосвященного Йосафата Коциловського, єпископа Перемишльського. Обидва Владики дали дозвіл поширювати його в їхніх єпархіях передусім з нагоди св. місій. Поступово воно охопило весь край і наприкінці 1929 року в його рядах було 15000 вірних – як у самому Станиславові, так і в різних парохіях усіх трьох галицьких єпархій.

Тоді на прохання провідника братства, Преосв. Григорій Хомишин звернувся до Апостольської столиці з поданням, щоб це братство було піднесене до ступеня Архибратства.

Святіший Отець відгукнувся на це прохання і декретом від 12 вересня 1932 підніс Братство Матері Божої Неустанної Помочі до гідності Архибратства з постійним осідком у Станиславові, наділивши тамтешнього провідника владою прилучати інші братства такої ж назви. Одночасно Святіший Отець уділив членам Архибратства багато відпустів.

Ось текст листа Папи Пія XI в українському перекладі.

---

На вічну пам’ятку

Існує в Станиславові для духовного добра католиків східного обряду Братство Пречистої Діви Марії Неустанної Помочі, канонічно засноване при церкві Отців Чину Найсвятішого Ізбавителя. Отці-Місіонарі цього Чину намагаються з особливою ревністю при нагоді апостольських праць поширювати це Братство, передусім з наміром прищепити серед широких мас звичай часто приймати св. Причастя й таким чином підтримувати духовні плоди св. Місій, та одночасно випрошувати через заступництво Пресвятої Діви Марії ласку доброї смерті. Біля п’ятнадцяти тисяч вірних з самого Станиславова та з інших місць в межах цієї єпархії і поза її межами вступали до цього товариства; а в обов’язки кожного члена Братства входило: щодня вранці та ввечері відмовляти тричі Богородице, хоча б раз у тиждень відвідувати ікону Богоматері, яка вшановується у церкві Братства, спільне св. Причастя в останню неділю кожного місяця, і в ту ж саму останню неділю – спільна вправа приготування на смерть. Окрім цього, кожен член Братства повинен носити медалик Пречистої Діви, одержаний у день вступу до Братства, і бути гідним його. А Члени Братства можуть також одержати повні відпусти та духовні ласки у день вступу до Братства, у день спільного св. Причастя та щороку в свята Благовіщення, Успіння, Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, Введення та Непорочного Зачаття Пречистої Діви. Повний відпуст надається і в годину смерті, коли помираючий в щиросердному каятті звертається до Ісуса і Марії. Часткові відпусти такі: 300 днів – за відмовляння вранці та ввечері тричі Богородице Діво та за відвідування ікони Божої Матері Неустанної Помочі хоча би раз на тиждень у власній церкві Братства; 7 літ і 7 чотиридесятниць відпусту для тих, хто в останню неділю місяця пожертвує св. Причастя, щоб виблагати ласку доброї смерті для себе чи для інших членів Братства, або буде брати участь у побожній вправі приготування до смерті, що відправляється в ту саму останню неділю кожного місяця у церкві Братства. Повний відпуст може одержати також кожен, хто в день Матері Божої Неустанної Помочі відвідує церкву, при якій засновано Братство Матері Божої Неустанної Помочі.

А що недавно подано до Нас прохання в імені Всечесного Брата Нашого Григорія Хомишина, єпископа станиславівського, і в імені Всечесного Брата Нашого Миколая Чарнецького, єпископа титулярного Лебідського та Апостольського Візитатора для вірних візантійсько-слов’янського обряду поза межами Галичини в Польщі, і в імені Всечесного Брата Нашого Михаїла Дербінія, єпископа титулярного Ілійського та Голови Папської Комісії у Росії, щоб це Братство, наділене стількома багатими ласками та духовними привілеями, Ми зволили піднести до ступеня Архибратства, з особливим привілеєм інші однойменні братства прилучати до себе, як у межах станиславівської єпархії, так і поза її межами, і оскільки до цих прохань приєдналося палке поручення Прокуратора Чину Найсвятішого Ізбавителя, – Ми вважали відповідним, як можемо в Господі, прихилитись ласкаво до тих прохань. З огляду на все це, добре обміркувавши справу, Ми із власного почину та із повноти Нашої Апостольської влади, силою цього листа назавжди підносимо Братство Пречистої Діви Марії Неустанної Помочі, засноване канонічно при церкві Отців Найсвятішого Ізбавителя в Станиславові для добра католиків східного обряду до ступеня Архибратства з особливими та якнайширшими спонуками прилучати до себе однойменні братства. Ми надаємо владу провідникам і членам цього Братства, піднесеного Нами до гідності Архибратства, щоби вони могли, дотримуючись статуту та Апостольської Конституції, приєднувати до себе інші товариства, з такою ж назвою для вірних східного обряду засновані, як в самій єпархії, так і поза нею та у тих місцях, де з нагоди св. місії Отці Чину Найсвятішого Ізбавителя заснують подібні братства.

І цю можливість приєднання Нашою Апостольською владою поширюємо на користь вірних візантійсько-слов’янського обряду, а також на інші церкви та місії на території сучасної Польщі, що підпорядковані згаданій вище Папській Комісії у Росії.

Відтак ми бажаємо, щоби провідники та члени головного Архибратства могли передавати всім приєднаним братствам повні і часткові відпусти, які Ми вище назвали і якими користується саме Архибратство, якщо їх можна передати.

Так хочемо, постановляємо, ухвалюємо, щоб цей Лист був та полишився назавжди правосильний, дійсний і успішний, досягнув і зберіг у повноті та цілісності свої правні наслідки та був помічний якнайбільше тим, кого стосується, або стосуватиметься в майбутньому. Його треба дотримуватись та вважати недійсними будь-які свідомі чи несвідомі перешкоди в цій справі. Ніякі супротивні вказівки не спиняють правосильності цього листа.

Дано в Римі, у соборі св. Петра, дня 12 місяця вересня, року Божого 1932., в одинадцятому році Нашого Первосвященства. Кардинал Петро Пачеллі, державний секретар.

---

Цей лист спричинився до незначних змін в Статуті Братства, заснованого в Станиславові, і ці зміни стали необхідними скрізь, де засновувались подібні братства. Натомість, цей документ не згадує нічого про деякі місцеві практики, прийняті Братством у Станиславові.

СТАТУТИ

Статути Архибратства мають за основу первісний Статут Братства, який пояснено та достосовано до наведеного вище папського листа.

Мета Архибратства

Вшановувати Пречисту Діву Марію під іменем Матері Божої Неустанної Помочі, щоби за її заступництвом вимолити собі потрібних ласк, передусім ласки доброї смерті, вшановуючи її особливо частим прийманням Пресвятої Євхаристії.

Обов’язки членів

1. Відмовляти щодня вранці та ввечері тричі Богородице Діво.
2. Відвідувати хоча б раз на тиждень ікону Матері Божої Неустанної Помочі в церкві Братства.
3. Приймати св. Причастя на честь Пречистої Діви Марії в останню неділю місяця.
4. Брати участь у духовній вправі приготування до доброї смерті, що відправляється в церкві Братства в останню неділю місяця.
5. Носити медалик Матері Божої Неустанної Помочі, одержаний в день вступу до Братства.
6. Старатися, щоб у родинному домі кожного члена Братства вшановувалася ікона Матері Божої Неустанної Помочі.
7. Намагатися поширювати набожність до Матері Божої Неустанної Помочі. Заувага: Після загальних засад, якими керуються Братства, ці побожні вправи є добровільними.

Умови вступу до Архибратства

1. Вчинити прилюдну похвалу Божій Матері в день вступу до Архибратства.
2. Бути прийнятим до Архибратства священиком, який має відповідні повноваження.

Пояснення Статутів

З огляду на те, що мета Братства – поширювати часте св. Причастя, а св. Церква дає повний відпуст тим, хто приступає до св. Трапези в останню неділю місяця або у свята Пречистої Діви Марії, кожному стане зрозуміло, що приймати раз на місяць св. Причастя – це найменше з того, що можуть зробити члени Братства. Провідник, який заохочуватиме їх до ще частішого св. Причастя, робитиме згідно з духом Архибратства.

Якщо в якійсь парохії бажаючих висповідатися в останню неділю місяця дуже багато, то найкраще буде, якщо день перед тим провідник поділить членів Братства на групи, скажімо, у першу неділю приступлять до св. Сповіді дівчата, а в останню – жінки.

Якби провідник залучив до Братства ще й школярів та сповідав їх щомісяця, немає сумніву, що протягом кількох літ парохія змінилася 6 до невпізнання.

Дуже корисно запросити до парохії якогось іншого сповідника, щоб допомагав слухати місячні сповіді. Ця обставина заохотить до вірності й точності в місячних сповідях і св. Причастях, допоможе уникнути облудних сповідей.

Відвідувати ікону Матері Божої Неустанної Помочі може кожен окремо. Бажане також спільне шанування ікони у визначений день, наприклад, у неділю після Служби Божої. Провідник, за бажанням, може бути присутній на цій вправі, під час якої відмовляється молитва до Пречистої Діви Марії, подана в цьому підручнику, або одна з молитов на кожен день тижня чи якась інша.

Провідник може також раз на місяць скликати збори однієї або іншої групи членів і виголосити для них відповідну науку. Так Провідник матиме під рукою гурток вибраних душ, що допомагатимуть йому в його апостольській справі. Між ними знайде, очевидно, таких, які братимуть участь в Католицькій Акції.

Провідникові може допомагати людина з відповідною освітою, яка буде вести книгу Братства, перевіряти чи всі присутні на зборах тощо. Ці місячні збори будуть відбуватися у встановленому порядку.

У Папському листі сказано, що найважливіші обов’язки Братства, зазначені в Статутах Братства. Однак це не завадить провідникові ввести ще один або кілька обов’язків чи місцеву вправу, скажімо, щорічне поминальне Богослужіння за покійних членів Братства. Це Богослужіння найкраще відправляти напередодні свята Матері Божої Неустанної Помочі.

Однак провідник не повинен обтяжувати багатьма обов’язками членів Братства, ані накладати грошевих стягнень.

Бажано також, щоб кожне Братство мало власну бібліотеку для своїх членів.

Члени Братства Матері Божої Неустанної Помочі можуть належати до інших Братств, поміж них і до Братства “Апостольства молитви”.

Очевидно, що Братство Матері Божої Неустанної Помочі повинен вести самовідданий священик, який зуміє належно використати всі духовні засоби, щоб протягом кількох літ підняти парохію з занепаду, а в добре зорганізованій зберегти високий рівень духовного життя.

Марія, Мати Неустанної Помочі, як Загальна Посередниця всіх ласк, веде душі до Ісуса та до спасіння. Бо такі одвічні дороги Божого Провидіння.

Відпусти

Для членів Братства.

1. Повні відпусти. У звичайних умовах, тобто, відправивши св. Сповідь і Причастя та помолившись у намірі Найсвятішого Отця, можуть отримати повний відпуст всі члени Братства:
   1. У день вступу до Братства;
   2. У день місячного св. Причастя;
   3. У святкові дні Благовіщення, Успіння, Різдва, Покрови, Введення та Не¬порочного Зачаття Матері Божої.
2. Часткові відпусти. В годині смерті, з повним жалю серцем звертаючись до святих імен Ісуса та Марії:
   1. 300 днів відпусту за відмовляння тричі Богородице Діво вранці та ввечері;
   2. 300 днів – за відвідування ікони Матері Божої Неустанної Помочі в церкві Братства, раз на тиждень;
   3. 7 літ і 7 чотиридесятниць - для всіх, хто пожертвує св. Причастя в останню неділю місяця, щоб випросити для себе або для інших членів Братства ласку доброї смерті;
   4. 7 літ і 7 чотиридесятниць - для всіх, хто бере участь в духовній вправі приготування до доброї смерті, відправі в церкві, де канонічне засноване Братство.

Для всіх вірних без винятку.

У свято Матері Божої Неустанної Помочі після виконання звичайних умов (Сповідь, св. Причастя, молитви за намірами Св. Отця) одержують повний відпуст всі вірні, що відвідують церкву, при якій канонічне засноване Братство.

« Згорнути