Актуально

Різдвяне послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

Христос Рождається! Славімо Його!

Дорогі в Христі браття і сестри!

«Народ, що ходить у темряві, побачить світло велике; над тими, що живуть у смертнійтіні, світло засяяло» (Іс 9,1).

Богонатхненні слова пророка Ісаї впроваджують нас у чаруючий світ Різдвяного таїнства. Починаючи від Авраама хід історії засвідчує, що наша ідентичність віруючих полягає в тому, щоб бути народом – паломником до обіцяної землі, до єдності з Богом. В цій багатовіковій подорожі змінюють один одного пори світла та темряви, вірності і невірності: часи народу-паломника і народу-скитальця. Та попри все, напрямки ходу всієї історії завжди визначає Господь. Коли вичерпався час влади «темряви», сповняється пророцтво про подію, яка досі залишається однією з найбільших несподіванок, що ними Бог творить історію спасіння людства: «народ, який ходить в темряві, бачить велике світло». Сам Господь, «Світло від Світла, Бог істинний від Бога істинного», взявши на себе природу людини, відвідує свій народ на дорозі його паломництва. Вифлеємської ночі світло Його божественного сходження виповнило історію світу, об’являючи людині таємницю її гідності та покликання. Звідси черпає зміст та силу наша віра у Бога, який є завжди вірний Своєму завіту і Своїм обітницям.

Різдвяної ночі нам «з’явилася благодать Божа, що спасає всіх людей» (Тит 2,11) втіленням Божої Любові в Особі Дитятка Ісуса, народженого від Пречистої Діви Марії. Спаситель прийшов щоб раз і назавжди розділити з кожною людиною її життєвий шлях, звільнити від темряви і подарувати світло вічної Правди, об’являючи милість та доброту єдиного для всіх людей Небесного Отця.

Духом споглядаючи Боже сходження, пророк перед віками звіщав: «хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано, влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9:5), «він же Спаситель, Христос Господь» (Лк. 2:11).

Люди, очікуючи народження обіцяного Месії, сподівалися дуже багато: радості, миру, благополуччя, справедливості, спасіння… Але тут несподівано стоїмо біля сповитого Дитятка, покладеного в яслах у стаєнці та стаємо свідками сцени настільки виповненої убогістю та безпорадністю, що ми неспроможні собі її до кінця уявити…

Бог, через народження Ісуса Христа, зруйнував усі фальшиві людські переконання та очікування, «бо немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних…» (1 Кор. 1:27). Тому що в очах світу убогість є безглуздям а новонароджене дитятко є синонімом крайньої немічності, вирішив Господь дати нам своє знамення спасіння – «сповите Дитя, що лежатиме в яслах»! Все те, що безбожний світ однозначно відкидає, Божий Син привласнив собі, щоб тихо та смиренно стати поруч кожного з нас.

В празник Христового Різдва ми особливим способом відкриваємо для себе Божу радикальність: Отець нас любить настільки, що задля нашого спасіння видав Свого Сина, щоб Він ціною жертви свого життя в людському тілі повернув правдивий зміст життю та історії людства (пор.Рим.8.32). Задля об’єднання та примирення усіх з Богом, Він, будучи неосяжним, заради нас применшив Себе; будучи володарем всесвіту – став убогим; будучи всемогутнім – став покірним аж до смерті, і то смерті на хресті. Ворожнечу, яку гріх людей засадив у взаємність між небом та землею, Він подолав своїм миром, який проголошує у своїй Особі (пор. Еф. 2.14).

Святим Духом натхненні слава псалмопівця: «Ти Син мій улюблений, я сьогодні породив Тебе» (Пс. 2.7), здійснилися Вифлеємської ночі у спосіб, ніким неочікуваний: людською Дитиною став Той, повновладна рука кого простягається поза межі вселенної. Та не там Втілене Отче Слово починає будувати Царство своєї слави, але у серці кожної людини, щоб усіх притягнути до Себе. В Ісусі кожен з нас отримав гідність Божого синівства, а разом з цим відповідальність за утвердження в людських серцях надії на те, чого сподіваємося (пор. Євр. 11.1). В цьому є актуальність Різдвяного таїнства: воно є не лише спогадом події з минулого, але чинною дійсністю, яка продовжує змінювати людину сьогодення.

Тому з ангельською благовістю: «Слава на висотах Богу а на землі мир людям його благовоління», таємниця та парадокс Різдва є підставою для нової радості і надії людства. Радості з того, що Небо і земля поєдналися у нерушимій єдності, Творець втіленням свого Єдинородного Сина огорнув кожну людину обіймами своєї вічної Отцівської любові. Народжене у Вифлеємі Дитя стає для нас джерелом живої надії, бо приходить як остаточний законодавець невідкличної благодаті, якою довершується всяка справедливість Божого суду на спасіння світу.

З Божою славою на небесних висотах пов’язаний мир між людьми на землі. Там, де не віддається славу Богові, де про Нього забувають, чи навіть заперечують Його, там немає також і миру. Це правда, що релігія може настільки звиродніти, що суперечитиме своїй найглибшій природі та признаватиме за людиною право взяти в свої руки Божі справи. Але неправдою є те, що «ні», сказане Богові, відновило б мир. Якщо гасне Боже світло, то гасне також гідність людини, адже якщо заперечити її як Божий образ, то ми не є братами й сестрами та дітьми одного Небесного Отця. Лише тому, що Боже світло сяє над людиною та в людині, лише тому, що кожна окрема людина є бажаною, знаною та любленою Богом, тільки тому, хоч яким трагічним не було б її становище, її гідність залишається непорушною.

Різдво Христове – це час, що перемінює силу протистоянь в силу нової любові, яка серед несправедливості, протиріч та конфліктів, має мужність ставати простором гостинності та змінити світ, руйнований ненавистю, у спільний для всіх «дім хліба». Господь запрошує нас стати справжніми творцями життя, апостолами віри та надії як животворної маніфестації Вифлеємського таїнства.

Віра, народжена в тиші різдвяної ночі, спонукує нас визнати Божу присутність в навіть у тих ситуаціях, коли все, що нас оточує, це заперечує. Сьогодні Вифлеємське Дитя є запевненням надії на гідне майбуття для тих, хто змушений покинути свою землю, хто втратив своїх ближніх, свої мрії, для кого сьогодення є по суті виживанням. Ісус є запорукою того, що ніхто та ніщо не зможе вирвати нас з обіймів Божої любові (пор. Рм. 8.38), всупереч всім Іродам, які заради здійснення своїх імперських амбіцій, політичного впливу та матеріального збагачення, намагаються позбавити нас свободи, не зупиняючись навіть перед пролиттям невинної крові. Дитя Ісус від початку свого земного життя приймає за свою всю нужденність людства, заявляючи цим, що справжня влада та свобода належать тим, хто шанує людську гідність кожного.

У таїнстві Христового Різдва немає місця для сумнівів, це доля скептиків які покладаються лише на розум, а тому ніколи не знаходять істини. Не залишається місця для байдужості, яка панує в серцях тих, які нездатні любити, боячись щось втратити. Перед яслами з новонародженим Дитям Ісусом втрачає потугу усякий смуток, тому що там з’явився «Бог для нас» –  істинне джерело вічного світла Правди та нездоланна сила нашого життя.

Дорогі в Христі! З усього серця вітаю всіх Вас з Різдвом Христовим та Новим 2019 Роком Божим. Разом з усіма Вами засилаю свої молитви до новонародженого Спасителя за всіх, хто серед небезпек війни ціною власного життя боронить нашу Батьківщину від російських загарбників, терпить від ран на душі та тілі, знемагає у полоні та через судове беззаконня агресора. Нехай спочиле в обіймах Пречистої Діви Матері Дитя Ісус стане для Вас і усіх синів та дочок Народу України джерелом мудрості та кріпості у подоланні всіх труднощів, запевненням перемоги у справедливій боротьбі, потіхою у смутках, винагородою за всі втрати. Народжене для нас Боже Дитя є запорукою нашої надії, бо в Його смиренності скривається нездоланна сила Божої Любові та ствердження Божої вірності, скріплені якими через праведність життя, молитву та особисту посвяту в ділах милосердя і солідарності ми здобудемо справжній мир, свободу та справедливість.

З нами Бог! Бажаю Всім радісних свят Різдва Христового та Богом благословенного, мирного та щасливого 2019 року Божого.

Христос Рождається! Славімо Його!

З Архиєрейським благословенням,

вл. Тарас Сеньків, О.М.
Єпарх Стрийський

вл. Богдан Манишин,
Єпископ-помічник

Дано в м. Стрию,
при Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці,
у день Передсвяття Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
і святого преподобного Пaтапія,
21 грудня 2018 року Божого