Актуально

Великоднє послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

«Воскресіння день, просвітімся люди!
Пасха Господня, Пасха – від смерті бо до життя
і від землі до небес Христос Бог нас перевів,
– пісню перемоги співаємо».

З Пасхальної Утрені

Христос Воскрес!
Дорогі у Христі!

Сьогодні Воскресіння день, Пасха Господня, яка у історії людства є неймовірною подією, що сяйвом вічності озорила та навіки змінила все створіння. Своїм воскресінням Ісус ствердив, що є справжньою людиною і справжнім Богом, Відкупителем та Спасителем всього людства. Ця правда є основою нашої віри та наповнює наше серце радістю та миром.

Подія Воскресіння відкриває для людини величезну перспективу, впевнено провадячи її за межі минущого у вічне. Воскресіння – це не ідея, не пропозиція розради чи надуманий спосіб самообману перед реальністю смерті. Воно – єдине буттєве ствердження гідності та мети життя людини, основа та серце її буття, бо «якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша» (1 Кор. 15, 14). Христове воскресіння є остаточною перемогою Бога над злом і смертю. В ньому спочиває запорукою нашого майбутнього воскресіння до вічного життя, в якому зберігається ідентичність та цілість кожної людської особи. Хто живе в єдності з Христом вірою у воскресіння, для того смерть уже не має сили і не є останнім словом. Бо дійсність воскресіння проголошує відкриту для людини вічність, з якої черпає силу надія, особливо в моменти кризи віри, обставин невизначеності, самотності, хвороби та різних трагедій.

Воскресіння – це надчасова та надприродна подія, її неможливо охопити розумом чи відчуттями, але вона реальна! Насправді воскресіння Христа ніхто не бачив, воно описується такими знаками, як порожній гріб, появами та свідченням. Святий Павло стверджує, що Ісус «явився Кифі, потім дванадцятьом. Згодом він також явився 500 братам…»(1 Кор. 15, 5-6). Вони були тими, котрі його впізнали, бо перед тим були поруч з ним, розмовляли та їли. Наша впевненість у дійсності воскресіння тому не базується на розумових спекуляціях. Це згода людського серця, яке приймає Таємницю пізнанням гармонії свідчення та логіки віри. Якби воскресіння було відчутним, видимим, це була б подія в часі і просторі, як оживлення Лазаря чи дочки Яіра, які знову померли. Натомість Христове Воскресіння – це унікальна подія не лише в історії людства, але й усього творіння. Це спалах вічності, який долає межі буття у просторі та часі. Воскресіння Христа заповідає відродження людського життя у своїй суті та якості; є запорукою нашого вічного сопричастя на Божественному житті та його славі.

Віра у воскресіння перевіряється досвідом страждань. Іноді Бог може здаватися нам відсутнім чи нездатним запобігти злу. Це тому, що ми занадто зайняті тим, що бачимо і чого доторкаємось, а не маємо відваги звернути свій погляд на те, що спрямовує до невидимих ​​речей. Тому Бог Отець неповторним чином засвідчив свою всемогутню владу у світі людей воскресінням свого Сина, об’явивши у величі своєї любові до нас остаточний сенс і мету нашого існування.

Наше буття не вимірюється жодними часовими, політично-культурними чи економічними критеріями, здобутками в царині здоров’я, добробуту, влади чи суспільного процвітання. Воскресіння реформує саму суть розуміння цих вартостей. І справа не лише в перемозі над злобою людини та її гріхом. Воно займає центральне місце в нашому житті і надає всьому значення в перспективі вічності. У Воскреслому Христі – ми нове створіння, бо отримали Духа вічного Отця і наше життя обновилося раз і назавжди.

Христове Воскресіння непідвладне часові, його історичність приносить вічне «зараз» у кожну мить буття світу, та проникає в наше життя настільки, наскільки ми відкриваємось Воскреслому. Це скріпляє нашу надію відважно виходити за рамки власних можливостей та сил. Великдень пропонує нам те, що з висоти, від Творця, а не те, що успішне, але минуще, або позначене печаттю брехні, марності та легковажності.

Справжнє святкування Великодня є з відчуттям, що перебуваємо «однією ногою» вже на небі. Воно знищує в нашому серці всі мотиви для розчарування. Бо «хто нас відлучить від Христової любові? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?… Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас» (Рм. 8, 35, 37). Якщо ми приймемо це запевнення, то зможемо бути свідками Христа і впізнати його присутність у кожній події, ситуації та особі, яких стрінемо у житті.

Апостол Петро передає досвід своєї віри так: «Ми свідки того… що Бог воскресив його на третій день… і дав йому з’явитися, нам, обраним Богом свідкам після того, як він воскрес із мертвих… Він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих» (Ді. 10, 39-42). У цьому дискурсі Воскресінням наче започатковується процес грядучого Божого суду, перед яким відповідальність за дар життя нерозривно пов’язана з вірогідним свідченням про воскреслого Христа у світі. Тому довірена Церкві місія звіщати світові Пасху Господню безперервно триває і стосується кожної людини, яка повірила, що «нема ні в кому іншому спасіння». Такий досвід, скарб та радість, яку приносить Воскреслий Христос, не можуть залишатися прихованими. Тому відчиняючи воскреслому Христу двері свого серця, ми стаємо голосом його слова, спадкоємцями свободи Божих дітей і співтворцями історії спасіння, яким він дасть закуштувати вічного щастя вже в повсякденному житті.

Бажаю Вам, дорогі в Христі, щоб Воскреслий Спаситель завжди, як учням в дорозі до Емаусу, товаришував на Ваших життєвих шляхах. Нехай Ваше серце палає у ваших у грудях, коли він промовлятиме до Вас через різні обставини та події, розганяючи смуток, відчай та зневіру. А Пречиста Діва нехай супроводить Вас і хоронить перед усіма небезпеками сучасності, утверджуючи Вашу віру на шляху до воскресіння та вічного життя з Богом. Амінь.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

вл. Тарас Сеньків, О.М.
Єпарх Стрийський

Дано в місті Стрию
при катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці
в Лазареву суботу,
24 квітня 2021 року Божого