вівторок
6
ЖОВТЕНЬ
2026



Єв. – Лк. 18 зач.; 5, 12-16.

12. І от, як він був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.”
13. Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа.
14. І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.”
15. Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.
16. Та він відходив у місця самітні й молився.

Хрестителю Христовий, проповіднику покаяння, не відкинь мене, що каюся, але, єднаючись із небесними воїнствами, молися до Владики за мене недостойного, лінивого, немічного й засмученого, що потрапив у багато лих і обтяжений бурхливими думками ума свого.
Я бо є пристановищем злих діл, ніяк не кладучи кінець гріховним звичкам своїм – розум бо мій прибитий до земних речей.
Що робити – не знаю, і до кого прибігти, щоб спасенна була душа моя?
Лише до тебе, святий Іване, одноіменного благодаті, бо знаю тебе як перед Господом, після Богородиці, більшого за народжених усіх.
Ти бо сподобився торкнутися голови Царя Христа, Агнця Божого, що бере гріхи світу.
Моли Його за грішну душу мою, щоб віднині, немов о годині одинадцятій, взяв я на себе благий тягар і прийняв заплату з останніми.
О Хрестителю Христовий, достойний Предтече, останній пророче, перший мученику, посників та пустельників наставнику, чистоти вчителю й близький друже Христовий!
Тебе молю, до тебе прибігаю: не відкинь мене від твого заступництва, але підійми мене, що впав багатьма гріхами.
Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох єси проповідник.
Випроси мені істинне покаяння й відпущення гріхів та даруй увійти туди, куди ніщо скверне не входить – у Царство Небесне.
Амінь.