Князь Михаїл і його вірний боярин Теодор
На початку 13 ст. у київського князя Всеволода Чорного, одруженого із донькою Казимира Справедливого, народився син, що на Святому Хрещенні одержав ім'я Михайло. Після нападу татар на Русь-Україну Михайло брав участь у нещаснім бою над Калкою (1222), а згодом почав князювати в Чернігові.
Щоб урятувати Чернігівщину для себе, самохіть чи поневолі, поїхав з поклоном до найсильнішого зі своїх ворогів, хана Батия. Але замість урятуватися, він попав у пащу лева, звідки не було вже для нього вороття. Батий намагався намовити Михайла, щоб він за татарським звичаєм поклонився образам ханських предків і очистив себе переходом через вогонь. Князь Михайло не хотів принижувати святу християнську віру, тому відмовився від пропозиції. Це визначило його долю. Приятелі князя хотіли допомогти йому втекти з табору, та й це шляхетний князь відкинув, щоб не спровокувати помсту Батия. Після цього татари піддали Михайла мукам, а згодом, 20 вересня 1246 року, відрубали йому голову. Разом з князем Михайлом загинув мученицькою смертю і його вірний боярин Теодор.
|
Святий Євстатій
Св. Євстатій жив у II ст. і був римським генералом. Одного разу під час полювання він побачив між рогами оленя фігуру Ісуса Христа, розіп'ятого на хресті, Який до нього заговорив. Після цієї пригоди він навернувся до Христової віри і охрестився разом зі своєю дружиною і двома синами. Євстатій відзначався великою любов'ю і щедрістю до ближніх. Загинув він разом зі своєю родиною мученицькою смертю у 118 році за правління імператора Адріана.
|
