Свята Текля народилася у багатій язичницькій родині, що походила з Іконії у Малій Азії. Вона була надзвичайно вродливою, розумною і красномовною. До Христової віри навернулася під впливом проповіді св. апостола Павла. Після св. Хрещення посвятила своє дівицтво Господеві. Згодом була ув'язнена, витерпіла чимало мук, з яких вийшла неушкодженою. Коли поганський суддя випустив Теклю на волю, вона оселилася у горах Селевкії і там у молитві й пості дожила до 90 років.
Церква величає її як "первомученицю й рівноапостольну". У давній молитві до св. Теклі читаємо: "Ти, свята Текле, отримала від Ісуса потрійний вінець дівицтва, мучеництва і учительства; ти годувала св. апостола Павла у в'язниці і всю спадщину роздала убогим; ти, що ані важкими муками, ані намовами не відреклася святої віри; ти, коли була вже на вогнищі, знаком святого хреста стягнула велику зливу і загасила вогонь; тобі й голодні леви і гадюки та змії нічого не вдіяли, бо чудом Божої ласки вони тебе не торкнули, захорони мене від ворога моєї душі".