Сьогодні

неділя
15
ЛИСТОПАД
2026



Початок Різдв'яного посту
мчч. і ісп. Гурія, Самона й Авіва

Хто ближче погляне на церковний рік, той зауважить, що Східна Церква завжди готується коротшим або довшим постом до великих і світлих празників. Маємо великий і святий піст перед празником Пасхи. Маємо одноденні пости перед деякими празниками. Маємо багатоденні пости перед празником святих апостолів Петра й Павла та празником Успення Пречистої Діви Марії. Маємо вкінці довгий піст перед празником Христового Різдва. Це свято, як і празник Пасхи, належить до найбільших у році, тому і його піст творився на зразок пасхального, і навіть називається Чотиридесятницею. Тож погляньмо на його історію, тривалість та завдання.

» Більше...

ІСТОРІЯ РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

1. На Заході
Між IV і V сторіччями постають на Заході т. зв. "Пости чоти­рьох пір року". Про ці пости папа Лев І (440-461) так каже: "Протягом цілого року пости так розложені, що закон поміркованости приписаний для всіх пір року, а саме, піст весняний буває в Чотиридесятницю, літній у П'ятдесятницю, осінній — у 7, а зимовий — у 10 місяці". Папа Лев І мотивує їхнє створення як благодарення Богові за зібрані плоди.
І якраз зимовий зі згаданих чотирьох постів стає зав'язкою різдвяного посту. Колиска цього посту — давня Галлія, а сьогоднішня Франція. Тут з V ст. маємо згадки про підготовчий піст до Христового Різдва. Єпископ Григорій Турський († 594) говорить, що святий Перпетій, єпископ Турський († 491), починаючи від дня святого Мартина (11 листопада) аж до Христового Різдва постив у понеділок, середу й суботу. Собор Турський II (567) приписує монахам постити кожного дня в грудні аж до Христового Різдва. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак до Англії. Різдвяний піст на Заході з часом отримує назву "адвенту", що з латинської означає "прихід", тобто прихід Христа. Первісно слово "адвент" (= прихід) означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.
2. На Сході
Тоді, коли на Заході Різдвяний піст у VI столітті стає вже загальним, то на Сході під впливом Заходу він у той час щойно починається. Першу згадку про Різдвяний піст від 14 листопада подає Коптійський календар з VIII сторіччя. Йоанові Постникові (582-595), патріярхові Царгороду, приписують такі слова: "Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа і піст святих апостолів Петра й Павла". У IX ст. різдвяний піст стає загальним на усьому Сході.

МЕТА РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

З давніх-давен празник Христового Різдва був на рівні з празником Христового Воскресення. Тому й церковний устав дивиться на Христове Різдво, як на другу Пасху. У старих типіках і богослужбовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: "Пасха, праз­ник триденний". Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою і постом, так і різдвяний піст став для них часом приготування до приходу Спасителя. Симеон Солунський († 1429) каже: "Цей сорокаденний піст схожий на піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постім і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже, воплочене від Діви і причастимося Його Тіла".
Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріярхів і пророків, які з тугою очікували приходу Месії. Під час цього посту свята Церква, бажаючи скріпити своїх вірних прикладом святих Старого й Нового Завітів, вшановує пам'ять деяких пророків, а саме: пророка Авдія — 19. 11, Наума — 1. 12, Авакума — 2. 12, Софонії — 3. 12, Агея — 16. 12 і Даниїла — 17. 12; святих апостолів Матея — 16. 11 і Андрія — 30. 11; святителя Миколая — 6. 12; преподобних Йоана Дамаскина— 4. 12 і Сави Освяченого — 5. 12; визначних мучеників і мучениць: Гурія — 15. 11, Катерини — 24. 11, Варвари — 4. 12, Євстратія — 13. 12, Ігнатія Богоносця — 20. 12, Анастасії — 22. 12 і Євгенії — 24. 12, а вкінці дві останні неділі присвячені всім старозавітним праотцям і отцям.

ТРИВАЛІСТЬ РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

1. На Заході
Собор у Сараґоссі (380) приписує тритижневий піст перед празником Богоявлення, що в той час ще було разом з Христовим Різдвом. Собор у Маконі (581), Франція практику турської єпархії, яка, починаючи від святого Мартина (11 листопада), дотримувалася посту три рази на тиждень, поширила на всю країну. Через те, що цей піст на Заході починався від празника святого Мартина, то отримав назву посту святого Мартина. З часом цей піст з трьох тижнів збільшився до 40 днів, на зразок посту перед празником Пасхи. Папа Григорій VII (1073-1085) скоротив число неділь адвен­ту на чотири, що мало б символічно означати чотири тисячі літ до Христового приходу.
2. На Сході
Хоч тут різдвяний піст починався від 14 листопада, його три­валість довгий час була невизначеною і спірною. Причиною було те, що на Сході тільки пасхальний піст був приписаний законами Церкви, а три инші річні пости — піст святих апостолів, Успення Богородиці і різдвяний, увійшли в практику через звичай. Ще у IX ст. на Сході були спори щодо тривалости цього посту. У творі, який приписують антіохійському патріярхові, Анастасієві Синаїтові (561-600) Про три Чотиридесятниці йдеться про спори щодо обов'язку різдвяного посту та про те, що його встановлення не вважали за апостольське, а монаше, а також про те, що його тривалість скоро­чували до 18, 12, 6 або 4 днів. Автор намагається боронити апостольське походження і загальний обов'язок різдвяного посту і при цьому покликається на передання про святого апостола Пилипа. У переданні сказано, що святий Пилип перед своєю мученицькою смертю просив у Бога кари для своїх мучителів. За те йому було об'явлено, що він як покуту 40 днів після смерти не зможе увійти до раю. Тому святий Пилип просив инших апостолів, щоб за нього постили 40 днів, а апостоли всім вірним доручили 40-денний піст.
Є деякі застереження щодо твору "Про Три Чотиридесятниці". Історики вважають, що цей твір не міг з'явитися раніше, ніж у IX ст. тому, що він говорить про успенський піст, про який до IX ст. ще не знали. В Антіохії про різдвяний піст, який починався першого грудня, знали з початку VI ст. У той час він був і в Єрусалимі і тривав там 40 днів. У IX ст. Студійський Устав уже подає точні приписи щодо їди під час посту святого Пилипа.
Остаточно усталили час різдвяного посту на Соборі 1166 року в Царгороді за патріярха Луки Хризоверга і цісаря Мануїла Ком­нена. Цей Собор приписує сорокаденний піст перед Христовим Різдвом і каже його починати від дня святого Пилипа, тобто від 14 листопада. Через це він отримав назву посту святого Пилипа, або Пилипівки. Антіохійський патріярх, Теодор Вальсамон (1185-1204), пояснюючи це рішення Собору, каже, що цей піст у цілості зобов'язує монахів, а миряни можуть скорочувати його до сімох днів. За свідченням візантійського письменника Георгія Кодина († к. 1450) на цісарськім дворі в Царгороді різдвяний піст продовжувався сорок днів.
На Русі-Україні в домонгольській добі були, крім пасхального, ще три инші річні пости. Про це сказано у "Білеческім Уставі" київського митрополита Георгія. Пости починалися у той самий час, що й сьогодні, тільки не було скрізь успенського посту, а якщо й був, то був коротший. Митрополит Георгій називає різдвяний піст Пилипівкою, а це значить, що він починався від святого Пилипа, тобто 14 листопада. Під час Пилипівки він приписує такий самий піст і поклони, як у Петрівку: їсти раз на день, без молока і м'яса, а в суботу й неділю дозволяє рибу два рази на день (§ 4). Київський митрополит Максим (1283-1305) називає різдвяний піст Чотиридесятницею.

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

« Згорнути

Святі Гурій і Самон

Святі Гурій і Самон були побожними християнами, жили у кінці III ст. поблизу міста Едесси в Месопотамії. У час правління імператора Галерія їх було ув'язнено за віру в Христа. Спочатку погани намагалися переконати юнаків віддати честь поганським божкам. Коли ж хлопці рішуче відмовилися від ідолопоклонства, їх жорстоко мучили, а потім відрубали голови. Сталося це 306 року.

Слово Боже на сьогодні



Єв. – Лк. 39 зач.; 8, 41-56.

41. Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,
42. бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.
43. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,
44. підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою - спинилась її кровотеча.
45. Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”
46. Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”
47. Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.
48. Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”
49. Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”
50. Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”
51. Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.
52. Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”
53. І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла.
54. А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”
55. І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.
56. Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.

Календар УГКЦ

Молитва на сьогодні

Господи Ісусе Христе, Боже наш, уповання всіх кінців землі і тих, що на морі далеко, Ти звістив через закон і пророків ці посні дні, показуючи нам образ покаяння і умертвлення пристрастей, Ти сам узаконив і освятив піст, з’явившись на землі, коли прийшла повнота часів, постивши сорок днів і сорок ночей.
Тож як щедрий і милостивий, благозволь усім нам у досконалому покаянні, у смиренні нелицемірному, в молитвах усердних, у голоді і спразі, у частому коліноприклоненні та зі серцем сокрушеним святі дні ці розпочати і безгрішно в чистій совісті час ïх звершити, віру неподільну зберегти і переможцями гріха явитися.
Ангела миру постав для життя нашого, щоб оберігати входи і виходи наші неушкодженими і непоборими перед усіма ворожими намірами і підступами, наставляючи нас на на діяння чеснот і укріпляючи силою своєю на подвиги посту, на стриманість від пристастей і на очищення душ і тіл, щоб сподобилися ми неосудно причаститися пречистого Твого Тіла і чесноï і животворящоï Твоєï Крови.
Бо Ти єси Бог милости і щедрот, і чоловіколюб’я, і хочеш, щоб усі спаслися, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.

Погода

Радіо

Розпорядок богослужінь на тиждень (16.11 – 22.11)

ПнВтСрЧтПтСбНд
8:00
9:00
10:00
11:00
12:00
18:00
19:00
19:45