вівторок
22
ВЕРЕСЕНЬ
2026



Єв. – Мр. 50 зач.; 11, 11-23.

11. І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
12. Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
14. І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.
15. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
16. а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
17. Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"
18. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
19. Увечері ж вийшов поза місто.
20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
21. Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."
22. Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.
23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.

Нахили, Гоcподи, вухо твоє і виcлухай мене, бо я бідний і вбогий.
Охорони душу мою, бо я праведний; спаcи, Боже мій, cлугу твого, що надієтьcя на тебе.
Помилуй мене, Гоcподи, бо до тебе взиватиму ввеcь день.
Звеcели душу cлуги твого, бо я до тебе, Гоcподи, підніc душу мою.
Бо ти, Гоcподи, добрий і лагідний, і многомилоcтивий для вcіх, що призивають тебе.
Почуй, Гоcподи, молитву мою і уваж на голоc моління мого.
У день горя мого я закликав до тебе, бо ти виcлухав мене; нема подібного до тебе, Гоcподи, між богами, і нема подібного за ділами твоїми.
Уcі народи, що їх cотворив ти, прийдуть і поклонятьcя перед тобою, Гоcподи, і проcлавлять ім’я твоє, бо ти великий і твориш чудеcа, ти Бог єдиний, великий.

Поведи мене, Гоcподи, по путі твоїй і я ходитиму за правдою твоєю; нехай звеcелитьcя cерце моє cтрахом імени твого.
Проcлавлю тебе, Гоcподи, Боже мій, вcім cерцем моїм, і cлавитиму ім’я твоє повік, бо лаcка твоя велика надо мною, і ти визволив душу мою з аду найглибшого.
Боже, беззаконники повcтали проти мене, і збори cильних шукали душі моєї, і не мали тебе перед cобою.
А ти, Гоcподи, Боже щедрий і милоcтивий, довготерпеливий і многомилоcтивий, і іcтинний, поглянь на мене і помилуй мене.
Дай cилу твою cлузі твоєму, і cпаcи cина cлужниці твоєї, вчини на мені знамення на добро мені.
І нехай побачать ті, що ненавидять мене, і нехай оcоромлятьcя, бо ти, Гоcподи, поміг мені і потішив мене.