середа
7
СІЧЕНЬ
2026



Єв. – Ів. 3 зач.; 1, 29 – 34

29. Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
30. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
31. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»
32. Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
33. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.

Хрестителю Христовий, проповіднику покаяння, не відкинь мене, що каюся, але, єднаючись із небесними воїнствами, молися до Владики за мене недостойного, лінивого, немічного й засмученого, що потрапив у багато лих і обтяжений бурхливими думками ума свого.
Я бо є пристановищем злих діл, ніяк не кладучи кінець гріховним звичкам своїм – розум бо мій прибитий до земних речей.
Що робити – не знаю, і до кого прибігти, щоб спасенна була душа моя?
Лише до тебе, святий Іване, одноіменного благодаті, бо знаю тебе як перед Господом, після Богородиці, більшого за народжених усіх.
Ти бо сподобився торкнутися голови Царя Христа, Агнця Божого, що бере гріхи світу.
Моли Його за грішну душу мою, щоб віднині, немов о годині одинадцятій, взяв я на себе благий тягар і прийняв заплату з останніми.
О Хрестителю Христовий, достойний Предтече, останній пророче, перший мученику, посників та пустельників наставнику, чистоти вчителю й близький друже Христовий!
Тебе молю, до тебе прибігаю: не відкинь мене від твого заступництва, але підійми мене, що впав багатьма гріхами.
Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох єси проповідник.
Випроси мені істинне покаяння й відпущення гріхів та даруй увійти туди, куди ніщо скверне не входить – у Царство Небесне.
Амінь.