Святий Йоан

На острові Кіпрі, у місті Аматунті, жив у п'ятому столітті багатий чоловік Йоан. Коли померли його жінка і діти, він почав опікуватися вбогими та допомагати їм великими милостинями, а сам старався жити тільки для Бога й щасливої вічності. Святість його життя була настільки відома, що 608 року його вибрали олександрійським патріархом. Тоді йому було вже за 50.
Коли після вибору Йоан прибув до Олександрії, то насамперед накащав скласти докладний список "панів". Панами він уважав усіх убогих у місті. Убогих в Олександрії знайшлося сім тисяч п'ятсот осіб, і милосердний патріарх узяв їх під свою опіку та допомагав їм милостинями.
Незадовго до смерті святий Йоан залишив свою катедру. Прибувши на Кіпр, у рідне місто Аматунт, святитель віддав Господеві свою праведну душу 616 року.

Святий Ніл

Святий преподобний Ніл, уродженець Константинополя, жив в V столітті. Отримавши прекрасну освіту, Ніл у молодому віці був призначений на важливий пост префекта столиці. Величезний вплив на життя і прагнення Ніла мав його учитель святий Іван Золотоустий. Відтак Ніл пішов на Синай, де поселився у викопаній своїми руками печері. Сорок років служила ця печера житлом преподобному Нілу. Постом, молитвою, працею здобував святий високу духовну досконалість і безнастанно трудився аж до своєї смерті.

Святий Йосафат Кунцевич

Святий Йосафат Кунцевич народився у Володимирі-Волинському 1580 року. Під час св. Хрещення отримав ім'я Іван. У 1604 році він вступив до василіянського Святотроїцького монастиря у Вільно і отримав чернече ім'я Йосафат. Наприкінці 1608 року його було висвячено на священика. У 1617 році став єпископом Полоцьким, а через рік - архиєпископом. Його великою заслугою, як архимандрита, є реформа Василіянського Чину, яку він провів разом із митрополитом Йосифом Рутським.
Після Берестейської унії 1596 року багато вельмож і духовенства противилися її рішенням. Йосафат мав противників, які налаштовували людей проти нього і об'єднаної Церкви, яка завдяки його діяльності зростала. У 1623 році Йосафат поїхав до Вітебська, де його жорстоко вбили, а тіло з прив'язаним до нього каменем кинули у ріку Двіну. На дні річки воно випромінювало яскраве світло. Під час урочистого поховання Йосафата діялися численні чуда. 1643 року його було проголошено блаженним, а 1867 року - святим. Нетлінні мощі св. Йосафата спочивають у базиліці Святого Петра у Ватикані.