неділя
29
БЕРЕЗЕНЬ
2026



Мр. 47 зач.; 10, 32-45

32. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33. "Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34. і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."
35. Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."
36. Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"
37. "Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."
38. Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"
39. Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано."
41. Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44. і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."

Молитва на п’яту неділю Великого Посту

Господи Боже отців наших, Ти даруєш молитву тому, хто молиться, і приймаєш моління слуг Твоїх, що взивають до Тебе вдень і вночі.
Прихили нині вухо Твоє і почуй прошення нас, грішних, не відвертай, Господи, лиця Твого від нас, грішних, і не згадуй колишніх беззаконь наших, бо Ти знаєш єство наше і свідомий немочі нашої.
Згадай, Господи, що порох ми, дух, що проходить і не повертається, і величчю руки Твоєї подбай про життя наше у Твоїй милості.
Веди нас праведною дорогою, щоб ми йшли стежкою заповідей Твоїх.
Навчи нас творити волю Твою і говорити, як заповідав Ти, роздумувати про закон Твій вдень і вночі.
Звели Ангелам Твоїм охороняти нас на всіх путях наших і ізбавляти нас від стріли, що вдень літає, від того, що в пітьмі блукає, від нападів і біса полуденного.
Наповни губи наші хвалою Твоєю і уста наші радістю, щоб ними говорили ми з благодаттю у псалмах, співах і піснях духовних, і оспівували в серцях наших, і благодарення воздавали Тобі, Богові всього, що спасаєш тих, які уповають на безмір милости Твоєї, бо Ти благий і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.

(Молитва з Чину Трітоекті).