субота
10
ЖОВТЕНЬ
2026



Єв. – Лк. 19 зач.; 5, 17-26.

17. Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.
18. Аж; ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.
19. І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.
20. Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”
21. А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”
22. А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?
23. Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?
24. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, - мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”
25. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.
26. А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”

Вельми трудилися ви, Святі, і мужньо витерпіли від беззаконних муки, проповідуючи Христа перед царями.
Відійшовши з цього життя, знову робите в світі чуда і своїми стражданнями зціляєте недужих, Святі; тож моліться, щоб спаслися душі наші.