середа
29
ЛИПЕНЬ
2026



Єв. – Мт. 80 зач.; 20, 1-16.

1. “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
2. Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
3. А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
4. Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
5. І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само.
6. Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
7. Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
8. Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
9. Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
10. Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
11. А взявши, стали ремствувати на господаря,
12. кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.
13. Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
14. Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
15. Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
16. Так то останні будуть перші, а перші – останні!”

Ми, люди твої, Тебе шукаємо, до Тебе припадаємо, Твоєї милости шукаємо.
Згрішили ми і зла натворили – не зберегли ми, ні не вчинили, як повелів Ти нам.
Земними бувши, до земних склонилися і лукаве вчинили перед лицем слави Твоєї.
Тілесним похотям віддали ми себе, віддались у неволю гріхові і печалям житейським, відбігли від свого Владики.
Убогі ми на добрі діла, окаянні через зле життя. Каємося, просимо, молимо:

Каємося із-за злих діл наших; просимо, щоб Ти страх свій післав у серця наші; молимо, щоб на страшному суді Ти помилував нас.
Спаси, ущедри, споглянь, посіти, умилосердься, помилуй.
Твої бо ми, твої створіння, ми діло рук твоїх.
Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться?
Якщо віддаси кожному за ділами його, хто ж спасеться?
Бо в Тебе очищення, бо від Тебе милість і багате ізбавління.
І душі наші в руках твоїх, і віддих наш у волі твоїй.
Відколи бо Ти милостиво споглядаєш на нас – у мирі й добрі живемо; якщо ж Ти з гнівом споглядаєш –зникаємо, як рання роса, не встоїться бо порох перед бурею, і ми перед гнівом твоїм.