п'ятниця
24
КВІТЕНЬ
2026



Єв. – Йо. 17 зач.; 5, 30-6, 2

30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
31. Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
32. Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве.
33. Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
34. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
35. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
36. Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
37. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
38. І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39. Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене!
40. Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
41. Слави не приймаю я від людей.
42. Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
43. В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
44. Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
45. Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
46. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
47. Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?»
1. По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
2. І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.

Не набув я діянь благих, осквернив ризу, яку прийняв, – божественного хрещення одежу; у темряві невідання ходжу.
Світлом лиця Твого, Господи, мене із відчаю підведи.