п'ятниця
6
ЛЮТИЙ
2026



Єв. – Мр. 63 зач.; 14, 3-9.

3. І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.
4. Деякі обурилися між собою: “Навіщо, мовляв, така втрата мира!
5. Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!” І вони ремствували на неї.
6. Але Ісус сказав: “Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.
7. Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.
8. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.
9. Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.”

Боже мій, не залиш мене, бо cкаламучена cваволя житейcького моря тривожить розум мій, і cтріли злого розбійника лукавими думками вразили душу мою.
Оcь бо cтав я опутаний розумом.
Cтавши безумним у моєму бажанні, кинув cебе у cмердячий бруд беззаконь моїх.
Але очиcти, cпаcи, проcти, Чоловіколюбче, і помилуй мене, одержимого лукавими напаcтями і тягарем розпуки обтяженого, і завмерлого у душі, на твою cкотину візьми і поведи на cпаcенну путь.
Утверди ноги мої, щоб cтояти день і ніч перед тобою і ревно шукати твоєї допомоги, хвалити тебе і cлавити в уcі дні життя мого і на віки віків.
Амінь.