Сьогодні

п'ятниця
10
КВІТЕНЬ
2026



Велика п’ятниця
мчч. Терентія, Помпія і тих, що з ними

Велика п'ятниця

"Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє,
плащаницею чистою обвив і ароматами, в гробі новім, покривши, положив"
Тропар Великої п'ятниці

Богослуження Великої п'ятниці характеризуються гарними обрядами, зворушливими напівами і глибокими змістом гимнами та стихирами. Головна їхня тема — це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа. "Днесь висить на дереві, — співаємо на 15 антифоні утрені Великої п'ятниці, — Той, що на водах землю повісив. Вінцем з терня вінчається — Цар ангелів. У ложну багряницю одягається Той, що небо одягає хмарами. Дістає поличник Той, що в Йордані висвободив Адама. Цвяхами пригвозджений — Жених церкви. Копієм проколений — Син Діви. Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє воскресення".
В осередку величних відправ і зворушливих обрядів Великої п'ятниці стоїть свята плащаниця. Ця свята ікона Христа в гробі стала складовою частиною обрядів вечірні Великої п'ятниці й утрені Великої суботи. Під час тих відправ ми особливо прилюдно вшановуємо святу плащаницю, бо на ній кривавими літерами виписана історія спасення людського роду. Свята плащаниця говорить нам і про строгу Божу справедливість і про безконечну Божу любов і безмежне милосердя до нас, грішних.

» Більше...

ІСТОРІЯ СВЯТОЇ ПЛАЩАНИЦІ

Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п'ятниці й суботи так як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою заледве кількасот літ, але своїм походженням вона сягає самої смерти Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо инше, як те простирало чи саван, у якому було завинуто мертве Тіло Христа Господа, коли його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п'ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ!
Християни єрусалимської Церкви перших століть почитали у Велику п'ятницю хресне дерево, яке на початку IV віку віднайшла свята Єлена, мати цісаря Костянтина. Обряд того почитання записала нам паломниця IV століття Сильвія Аквітанська. У її щоденнику паломництва читаємо, що у Велику п'ятницю єпископ в оточенні дияконів сідав на престолі, поставленому на Голготі, де був розп'ятий Христос. Перед ним ставили застелений стіл, а на столі клали святе хресне дерево і напис, що був на хресті. Єпископ держав кінці святого дерева у своїх руках, а вірні один за одним підходили до столу, робили доземний поклін, торкалися хреста й напису своїми чолами й очима, а відтак цілували хрест і відходили.
Звичай почитати святий хрест у Велику п'ятницю перейшов пізніше до грецької Церкви. У Велику п'ятницю в часі утрені після 5 страсного Євангелія, коли співали стихиру "Днесь висить на дереві... ", священик або єпископ виносив зі святилища запрестольний хрест і ставив його на середині церкви. При співі слів стихири: "Поклоняємося страстям Твоїм, Христе", — священик і всі вірні робили три доземні поклони і цілували святий хрест. Під впливом Східної Церкви почитання святого хреста у Велику п'ятницю в середині VII століття перейшло до Західної Церкви, де практикується і сьогодні.
Під час святої Літургії Східна Церква накриває на проскомидії Чесні Дари великим прямокутним покровом. Цей покров, який називають також воздухом, єрусалимська Церква почала вживати в Літургії за святого Сави Освященого († 532), творця єрусалимського богослужбового уставу. Святий Герман, царгородський патріярх (713-730) учить, що воздух є символом того каменя, яким Йосиф з Ариматеї прикрив Господній гріб. А за Симеоном Солунським († 1429), воздух — це символ нагого й мертвого Ісуса, якого несуть до гробу. Тому, каже він, на воздусі деколи зображено покладення Христа до гробу. На Великому Вході диякон несе цей воздух перед Чесними Дарами. А потім священик накриває ним чашу і хліб на престолі і при цьому тихо відмовляє тропар "Благообразний Йосиф... ".
Цей грецький звичай зображати на воздусі ікону Христа в гробі прийшов до нас у XIV віці разом з єрусалимським уставом. І це він дає початок нашій плащаниці. За приписами єрусалимського уставу тропар "Благообразний Йосиф" співається також на вечірні Великої п'ятниці й на утрені Великої суботи. Виглядає, що наші побожні предки, співаючи цю похоронну пісню на честь Спасителя, хотіли не тільки переживати її духом, але й очима бачити його ікону зложення до гробу. Тому за тим тропарем спочатку на утреню Великої суботи, а відтак і на вечірню Великої п'ятниці приходить також через своє символічне значення і воздух, наша перша плащаниця.
У XVI ст. з'являється звичай нести воздух-плащаницю з іконою мертвого Ісуса в час входу з Євангелієм на великому славослов'ї утрені Великої суботи. Вхід закінчувався співом "Благообразний Йосиф... ", поклонами і цілуванням воздуха-плащаниці. Після утрені його знову ставили разом з Євангелієм на престол. У цьому столітті воздух з іконою Христа у гробі у нас називається плащаницею. Обряд почитання святої плащаниці перенесено згодом з утрені Великої суботи на вечірню Великої п'ятниці. Це сталося, мабуть, тому, що тропар "Благообразний Йосиф" у відправах страсного тижня співається перший раз на вечірні Великої п'ятниці.
Тепер на нашій плащаниці, крім ікони Христа в гробі, зображають ще Богородицю, Йосифа з Ариматеї й побожних жінок, що брали участь у похороні Ісуса Христа. А довкола плащаниці видніються слова тропаря Великої п'ятниці: "Благообразний Йосиф... ".

ОБРЯД ПОКЛАДЕННЯ ПЛАЩАНИЦІ

У наших рукописних уставах до XVI віку нічого не сказано про обряд покладення святої плащаниці, бо вона щойно починала входити у практику. Оскільки свята плащаниця ввійшла до відправ вечірні Великої п'ятниці й утрені Великої суботи не окремим приписом, а звичаєм Церкви, то до сьогодні нема одного обряду покладення плащаниці, бо різні Церкви витворили свої звичаї. Почитання святої плащаниці в XVII-XVIII ст. стає загальною практикою і звичаєм усієї Східної Церкви.

НАДГРОБНА СТИХИРА ПРИ ПОКЛАДАННІ ПЛАЩАНИЦІ

"Тебе, що світлом, немов ризою, зодягаєшся, зняв Йосиф з Никодимом, бачивши мертвого, нагого, непохованого, ревним плачем заплакали і, ридаючи, промовили: "Ох горе, наш найсолодший Ісусе! Побачивши Тебе на хресті повислого, сонце негайно мороком покрилося і земля зо страху задрижала й церковна заслона роздерлася. А тепер бачу Тебе, що задля мене сам пішов на смерть. Як же ж поховаю Тебе, мій Боже? Або якою плащаницею обгорну? Якими руками діткнуся Твого нетлінного Тіла? Або яку пісню заспіваю при Твоїй смерти, Щедрий? Величаю Твої страсті, піснями славлю Твоє погребення з воскресенням, і кличу: "Господи, слава Тобі".

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

« Згорнути

мчч. Терентія, Помпія і тих, що з ними

За правління римського імператора Декія у III ст. його намісник в Африці Фортунат наказав усім громадянам поклонитися поганським божкам. Багато християн, боячись жахливих мук, підкорилися наказові і відступили від святої віри. Але знайшлося сорок вірних, які не відреклися Христа.
Фортунат звелів ув'язнити з них чотирьох християн - Терентія, Африкана, Максима і Помпея, а 36 вірних після жорстоких тортур зарубати мечем. Коли після їхньої смерті не вдалося намовити Терентія та його трьох побратимів до відступництва, то їх довго катували, а вкінці відрубали їм голови.

Слово Боже на сьогодні



Єв. – Лк. 111 зач.; 23, 32-49

32. З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.
33. І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп'яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.
34. Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.
35. Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він - Месія Божий, Вибраний!”
36. Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,
37. примовляли: “Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!”
38. А був над ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це - Цар Юдейський.”
39. Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!”
40. А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?
41. Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.”
42. І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.”
43. Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”
44. Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев'ятої години,
45. бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.
46. Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа.
47. Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: “Справді цей чоловік був праведний.”
48. Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б'ючи себе у груди.
49. Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.

Календар УГКЦ

Молитва на сьогодні

Молитва на Велику п’ятницю

Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю!
Ти з милосердя і незрівнянної милости Твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого Ісуса Христа, і дорогоцінним Його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви.
Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло.
До страху Твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів або помислів лукавих, але любов’ю Твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на Тебе дивлячись і світлом Твоїм керуючись, бачили Тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали Тобі: безначальному Отцеві з єдинородним Твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Амінь.

Погода

Радіо

Розпорядок богослужінь на тиждень (06.04 – 12.04)

ПнВтСрЧтПтСбНд
5:00
6:00
8:00
9:00
10:00
11:00
12:00
19:00
20:00