Святий Панкратій, згідно з переданням, родом був з Антіохії, а перебравшись разом з батьками до Єрусалиму, він на власні очі бачив Христа Спасителя і Його чуда, слухав науку Ісуса і разом з батьками повірив, що Ісус є Син Божий. Після Вознесіння Ісуса Христа прийняв святе хрещення. Коли батьки померли, усе майно роздав убогим, а сам пішов у Понтійські гори, де подвизався в одній печері. Тут під час своєї подорожі знайшов його апостол Петро й узяв зі собою до Антіохії. Згодом вони зустрілися з апостолом Павлом в Киликії. Верховні апостоли настановили єпископів: святого Крискентія у Галатії, святого Маркіяна у Сиракузах, а святого Панкратія у Тавроменії, на острові Сицилія, куди святий єпископ зразу ж відплив. На кораблі він навернув двох його власників, Ликаоніда і Ромила. У Тавроменії Бог утвердив його прибуття чудом: найбільша жидівськабожниця, що стояла на високому горбі, сама завалилася. Невдовзі святий Панкратій створив тут християнську громаду. Коли погани під проводом якогось Аквилина хотіли напасти на місто, то святий єпископ вийшов їм назустріч з хрестом у руці і такого страху нагнав на поган, що вони, вбиваючи одні одних, почали втікати. Тоді-то багато прийняли Христову віру.
Святий Панкратій душпастирював у Тавроменії багато років і помер там мученицькою смертю. Кілька поган, закаменілих духом, яких підіслав поганський князь Артагата, зненацька напали на слугу Божого й укаменували його. Рік смерти священномученика Панкратія не відомий.