субота
31
ЖОВТЕНЬ
2026



Єв. – Лк. 29 зач.; 7, 2-10.

2. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.
3. Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
4. Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: “Він достойний, щоб ти йому зробив це:
5. любить бо народ наш і збудував нам синагогу.”
6. І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.
7. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
8. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить.”
9. Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.”
10. І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.

Святі богообрані апостоли, найвищі учні Христові, омани викорінювачі й віри істинної насадителі, лікарі недужих душ наших, побідителі хресною зброєю всіх богопротивних супостатів та шукачі миру, яким сам Господь сказав: «Мир мій залишаю вам».
Поможіть мені заступництвом вашим, щоб визволився я від усякої омани ворожої, зберігаючи передану вами віру православну, хоч і не маю ніяких добрих діл через неміч душі моєї, переможений війною плоти, світу й диявола.
Неміч цю хіба вам дано вилікувати, як і перемогти всю силу ворожу та дарувати боговгодний мир.
Сподобте мене цієї благодати, щоб у мирі возніс я руки мої з подякою до того, хто дав вам владу таку – хвалимого у святих своїх Христа Бога, якому і в житті цьому, й на Страшному Суді Його нехай буде і від мене, за вашими молитвами Ним рятованого, честь, слава і хвала, з безпочатковим Його Отцем і з пресвятим та одноістотним Духом на віки віків.
Амінь.