неділя
22
БЕРЕЗЕНЬ
2026



Мр. 40 зач.; 9, 17-31

17. І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,
18. і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."
19. Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."
20. І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.
21. Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" - "З дитинства", - відповів той.
22. "І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."
23. Ісус же каже йому: "Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує."
24. І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"
25. Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."
26. І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."
27. Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.
28. Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"
29. Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."
30. Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.
31. Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."

Молитва на четверту неділю Великого Посту

Господи Боже наш, Єдиний благий і чоловіколюбний, Єдиний добрий і поблажливий, Єдиний щедрий і милостивий, Отче Господа нашого Ісуса Христа, що був розп’ятий при Понтійськім Пилаті, воскрес у третій день і ввійшов у славу Свою, яка є і Твоєю славою.
Хай прийде благодать Твоя на нас, слуг Твоїх, і хай скріпить нас благовість навчання Твого.
Отче милосердя, просвіти нутро наше і всі наші члени волею Твоєю, і очисти нас від усякого зла і гріха.
Збережи нас бездоганними і чистими від усякого супротивного втручання, і дай нам, Господи, за благістю Твоєю пізнавати і розуміти діла Твої, їх здійснювати, боятися страхом Твоїм і творити все, що приємне Тобі, до останнього дня нашого і години і віддиху.
Тебе, Владико, визнаємо істинним Богом нашим ми, грішники, щоб своєю невимовною милістю Ти позначив наше тіло, душу і дух, і охоронив їх від усякого злого демона, від усякого отруйного гада, від усякого звіра на землі, від усякої несправедливости, від усякої отрути, від усякої спокуси і від усякої марноти, від усякої розпусти і жадібности, від усякої брехні і всяких підступів, і всякої пастки супротивника нашого.
Отче нетління, покрий нас, слуг твоїх, Твоїм милосердям і не залиш нас, і не вчини нас предметом насмішок ворогів, ні презирства народного, ані посміховиська бісівського, але благодать і милість Твоя хай буде з нами по всі дні життя нашого, бо Твоя є влада і Твоє Царство і сила і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.

(Молитва відпусту з Чину Трітоекті).