понеділок
31
СЕРПЕНЬ
2026



Мр. 16 зач., 4, 10-23.

10. А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.
11. І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
12. щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."
13. І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?
14. Сіяч сіє слово.
15. Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, - зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.
16. Так само посіяне на каменистому ґрунті, - це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,
17. але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.
18. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,
19. але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.
20. А що посіяні на добру землю, - це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."
21. І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?
22. Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
23. Хто має вуха слухати, хай слухає!"

Кріпкістю Твоєю Ти, Господи, показав сильними Твоїх мучеників; вони знищили всю силу давнього супротивника; їхніми молитвами, Господи, спаси душі наші.