понеділок
20
ЛИПЕНЬ
2026



Єв. – Лк. 14 зач.; 4, 22-30.

22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
23. А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”
24. Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
25. Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
26. однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”
28. Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
29. і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

Знемігся я від болю ран гріховних, Христе мій, і з того часу лежу позбавлений божественних чеснот: молюся — спаси мене.