Свята Макрина
Свята Макрина народилася у Кесарії Каппадокійській у Малій Азії у побожній багатодітній родині адвоката. Посвятила своє дівицтво Богові, допомагаючи матері виховувати молодших братів та сестер. Святі Василій Великий, Петро Севастійський і Григорій Ніський пішли у життя з духовною печаттю, покладеною на них сестрою Макриною.
Після смерті батька дівчина разом з матір'ю замешкали в монастирі у Понті, де вели богоугодне життя. Макрина склала для монастиря правила, які засвідчили її великий розум та побожність. Господь наділив її даром чудотворення. Макрина віддала Богові свою праведну душу 379 року. Сестри Василіянки вважають св. Макрину співзасновницею їхнього монашого Чину.
|
Преподобний Дій
Преподобний Дій був родом з Антіохії Сирійської, син Романа і Наврати. Уже замолоду він посвятився на службу Богові, молився, постом морив своє тіло і поборював усякі спокуси. Потім, за Божим натхненням, він перебрався до Царгорода і там осів. Своїм строгим життям і святістю він привернув увагу патріярха Аттика, який висвятив його на священика. Кажуть, що преподобний Дій посадив суху палицю, і вона прийнялася й виросла в прекрасне деревце.
Імператор Теодосій Молодший наказав, щоб на місці, де жив преподобний Дій, побудували невеликий монастир. Сюди до святого слуги Божого горнулося багато монахів, яких він провадив до досконалости в монашому житті.
Бог прославив його багатьма чудами. Так, він вивів зі скали воду і воскресив одного померлого. Якось він дуже тяжко захворів, а коли всі думали, що вже помер, він повернувся до життя і сказав, що Господь наказав йому жити ще 15 років. І справді, через 15 років святий віддав Богу свою чесну душу. Імператор і патріярх хотіли перенести тіло до Царгорода, але монахи випросили, щоб залишили його в монастирі. Святі мощі поховали в монастирській церкві.
|
