п'ятниця
15
ТРАВЕНЬ
2026



Єв. – Йо. 37 зач.; 10, 17-28

17. За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.
18. Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»
19. Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.
20. Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»
21. Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»
22. Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.
23. Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.
24. Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»
25. Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене.
26. Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.
27. Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,
28. і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.

Немов морські хвилі піднялись на мене мої беззаконня і, немов корабель на морі, з–за численних гріхів, самітно потопаю, але ти, Господи, покеруй мною до тихої пристані покаяння і спаси мене.