Святі Симеон та Іван
Святі Симеон та Іван були побратимами і вели невинне життя. Одного разу вони вирушили до Єрусалима, де вступили до монастиря св. Герасима. Невдовзі пішли в пустелю й замешкали в печері. Там упродовж 29 років вони прославляли Бога молитвою і постом. Опісля побратими розлучилися: Іван залишився в пустелі, а Симеон пішов на Голгофу, де три дні молився і просив Бога, щоб його добрі діла залишилися невідомими для людей. Для цього він вирішив поводитися так, наче був несповна розуму.
Симеон вирушив до міста Емізени, де навернув до правдивої віри багатьох єретиків, поган і євреїв. Наприкінці своєї земної мандрівки він відвідав Івана й передбачив, що незабаром вони обоє відійдуть до Господа. Уснув Симеон Юродивий, як і Іван, непомітно 590 року.
|
Святий пророк Єзекиїль
Батько пророка Єзекиїла, Бузі, був священиком. Св. Єзекиїл разом з іншими потрапив у неволю, жив він над рікою Кевар. Бог покликав його на пророка 593 р. до Р. Хр., коли жиди перебували в неволі вже п’ять років.
Господь наказав йому іти й пророкувати серед жидів, без огляду на те, слухатимуть його чи ні. І дав йому Господь Бог сувій, на якому написано було: “Жалощі, стогін і скарги” – і велів його з’їсти. Вуста пророка наповнилися дивною гіркотою. І сказав Господь, що якщо пророк не послухає і не стане погрожувати грішникам гнівом Божим, то сам за них відповість своєю душею.
Став святий Єзекиїл проповідувати серед жидів; провістив їм зруйнування Єрусалиму, що одна частина жидів загине від голоду, друга – від меча, а третя буде розсіяна по всьому світу.
Пророцтва Єзекиїла стосувалися також і сусідніх поганських народів: вавилонян, моавитян, едомлян, амоніїв, єгиптян, яким провістив утрату незалежности і вічну неволю. Провістив він також Божу кару злим пастирям (священикам) стада, які пасуть самі себе, їдять м’ясо і молоко зі стада, а овечок Божих не пасуть, не допомагають хворим, не зцілюють недужих, не втішають розкаяних, не шукають заблудлих і загиблих, а через це розпорошилися вівці, бо не мали пастирів, і дикі звірі їх поїдають.
А далі в пророцтвах Єзекиїла виявляється уся безмірна доброта і милосердя Господа, який не полишає навіть тих, що Його покинули: “Я заберу вас з-між народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи. Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом” (Єз. 36, 24-28).
Пророцтво Єзекиїла закінчується обітницею повернення жидів у землю батьків. Та найголовніша обітниця – постання нового Єрусалиму, Христової Церкви. Близько двадцяти семи років пророкував святий Єзекиїл, і помер мученицькою смертю:жиди прив’язали його до диких коней і ті розірвали тіло пророка. Це була помста за те, що пророк закликав їх до покаяння і хотів добра всьому народові. Святі останки пророка Єзекиїла поховано поблизу Багдаду, на полі Мавр, у гробі Сима й Арпахшада, прародичів Авраама.
|
