п'ятниця
11
ВЕРЕСЕНЬ
2026



Єв. – Мр. 26 зач.; 6, 45-53.

45. І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, - поки він відпустить народ.
46. Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись.
47. Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.
48. Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, - вітер бо їм був противний, - то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, - хотів обминути їх.
49. Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.
50. Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"
51. І ввійшов до них у човен, - й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, - понад міру,
52. бо не розуміли чуда з хлібами - серце їхнє було нечуйне.
53. І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.

Дай, Господи, мені, недосконалому і недостойному, Ласку Розуміння, щоб розпізнати все те, що є вгодним і приємним для Тебе, а корисним для мене, і не тільки розпізнавати, але й з охотою – належно і сумінно виконувати, щоб я не захоплювався і не займався непотрібним, щоб співчував страждаючим і розумів грішників.
Амінь.